| фонети́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | фонети́чний | фонети́чна | фонети́чне | фонети́чні |
| родовий | фонети́чного | фонети́чної | фонети́чного | фонети́чних |
| давальний | фонети́чному | фонети́чній | фонети́чному | фонети́чним |
| знахідний | фонети́чний | фонети́чну | фонети́чне | фонети́чні |
| орудний | фонети́чним | фонети́чною | фонети́чним | фонети́чними |
| місцевий | на/у фонети́чному, фонети́чнім | на/у фонети́чній | на/у фонети́чному, фонети́чнім | на/у фонети́чних |