| | |
| фуражи́рувати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | фуражи́рувати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | фуражи́руймо |
| 2 особа | фуражи́руй | фуражи́руйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | фуражи́руватиму | фуражи́руватимемо, фуражи́руватимем |
| 2 особа | фуражи́руватимеш | фуражи́руватимете |
| 3 особа | фуражи́руватиме | фуражи́руватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | фуражи́рую | фуражи́руємо, фуражи́руєм |
| 2 особа | фуражи́руєш | фуражи́руєте |
| 3 особа | фуражи́рує | фуражи́рують |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| фуражи́руючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | фуражи́рував | фуражи́рували |
| жін. р. | фуражи́рувала |
| сер. р. | фуражи́рувало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| фуражи́рувавши |
