фіглюва́ти – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | фіглюва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | фіглю́ймо | |
2 особа | фіглю́й | фіглю́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | фіглюва́тиму | фіглюва́тимемо, фіглюва́тимем |
2 особа | фіглюва́тимеш | фіглюва́тимете |
3 особа | фіглюва́тиме | фіглюва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | фіглю́ю | фіглю́ємо, фіглю́єм |
2 особа | фіглю́єш | фіглю́єте |
3 особа | фіглю́є | фіглю́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
фіглю́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | фіглюва́в | фіглюва́ли |
жін. р. | фіглюва́ла | |
сер. р. | фіглюва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
фіглюва́вши |