| хамови́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | хамови́тий | хамови́та | хамови́те | хамови́ті |
| родовий | хамови́того | хамови́тої | хамови́того | хамови́тих |
| давальний | хамови́тому | хамови́тій | хамови́тому | хамови́тим |
| знахідний | хамови́тий, хамови́того | хамови́ту | хамови́те | хамови́ті, хамови́тих |
| орудний | хамови́тим | хамови́тою | хамови́тим | хамови́тими |
| місцевий | на/у хамови́тому, хамови́тім | на/у хамови́тій | на/у хамови́тому, хамови́тім | на/у хамови́тих |
| [розм.] | ||||