| хороши́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| (чепурити себе; причепурюватися) | ||
| Інфінітив | хороши́тися, хороши́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | хороші́мося, хороші́мось, хороші́мся | |
| 2 особа | хороши́ся, хороши́сь | хороші́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хороши́тимуся, хороши́тимусь | хороши́тимемося, хороши́тимемось, хороши́тимемся |
| 2 особа | хороши́тимешся | хороши́тиметеся, хороши́тиметесь |
| 3 особа | хороши́тиметься | хороши́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | хорошу́ся, хорошу́сь | хорошимо́ся, хорошимо́сь, хороши́мся |
| 2 особа | хороши́шся | хорошите́ся, хорошите́сь |
| 3 особа | хороши́ться | хороша́ться |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| хорошачи́сь* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | хороши́вся, хороши́всь | хороши́лися, хороши́лись |
| жін. р. | хороши́лася, хороши́лась | |
| сер. р. | хороши́лося, хороши́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| хороши́вшись | ||