| | |
| ху́хрити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (лузати насіння) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ху́хрити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ху́хрімо, ху́хрім |
| 2 особа | ху́хри | ху́хріть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ху́хритиму | ху́хритимемо, ху́хритимем |
| 2 особа | ху́хритимеш | ху́хритимете |
| 3 особа | ху́хритиме | ху́хритимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ху́хрю | ху́хримо, ху́хрим |
| 2 особа | ху́хриш | ху́хрите |
| 3 особа | ху́хрить | ху́хрять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ху́хрячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ху́хрив | ху́хрили |
| жін. р. | ху́хрила |
| сер. р. | ху́хрило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ху́хривши |
| | |
| [розм.] | | |
