| | | | |
| чотирьохопо́рний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | чотирьохопо́рний | чотирьохопо́рна | чотирьохопо́рне | чотирьохопо́рні |
| родовий | чотирьохопо́рного | чотирьохопо́рної | чотирьохопо́рного | чотирьохопо́рних |
| давальний | чотирьохопо́рному | чотирьохопо́рній | чотирьохопо́рному | чотирьохопо́рним |
| знахідний | чотирьохопо́рний | чотирьохопо́рну | чотирьохопо́рне | чотирьохопо́рні |
| орудний | чотирьохопо́рним | чотирьохопо́рною | чотирьохопо́рним | чотирьохопо́рними |
| місцевий | на/у чотирьохопо́рному, чотирьохопо́рнім | на/у чотирьохопо́рній | на/у чотирьохопо́рному, чотирьохопо́рнім | на/у чотирьохопо́рних |
