| | |
| чу́чверіти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | чу́чверіти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | чу́чверіймо |
| 2 особа | чу́чверій | чу́чверійте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чу́чверітиму | чу́чверітимемо, чу́чверітимем |
| 2 особа | чу́чверітимеш | чу́чверітимете |
| 3 особа | чу́чверітиме | чу́чверітимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | чу́чверію | чу́чверіємо, чу́чверієм |
| 2 особа | чу́чверієш | чу́чверієте |
| 3 особа | чу́чверіє | чу́чверіють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| чу́чверіючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | чу́чверів | чу́чверіли |
| жін. р. | чу́чверіла |
| сер. р. | чу́чверіло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| чу́чверівши |