шкі́рно-м’язови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | шкі́рно-м’язови́й | шкі́рно-м’язова́ | шкі́рно-м’язове́ | шкі́рно-м’язові́ |
родовий | шкі́рно-м’язово́го | шкі́рно-м’язово́ї | шкі́рно-м’язово́го | шкі́рно-м’язови́х |
давальний | шкі́рно-м’язово́му | шкі́рно-м’язові́й | шкі́рно-м’язово́му | шкі́рно-м’язови́м |
знахідний | шкі́рно-м’язови́й | шкі́рно-м’язову́ | шкі́рно-м’язове́ | шкі́рно-м’язові́ |
орудний | шкі́рно-м’язови́м | шкі́рно-м’язово́ю | шкі́рно-м’язови́м | шкі́рно-м’язови́ми |
місцевий | на/у шкі́рно-м’язово́му, шкі́рно-м’язові́м | на/у шкі́рно-м’язові́й | на/у шкі́рно-м’язово́му, шкі́рно-м’язові́м | на/у шкі́рно-м’язови́х |