| | |
| штукарюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | штукарюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | штукарю́ймо |
| 2 особа | штукарю́й | штукарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | штукарюва́тиму | штукарюва́тимемо, штукарюва́тимем |
| 2 особа | штукарюва́тимеш | штукарюва́тимете |
| 3 особа | штукарюва́тиме | штукарюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | штукарю́ю | штукарю́ємо, штукарю́єм |
| 2 особа | штукарю́єш | штукарю́єте |
| 3 особа | штукарю́є | штукарю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| штукарю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | штукарюва́в | штукарюва́ли |
| жін. р. | штукарюва́ла |
| сер. р. | штукарюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| штукарюва́вши |
