щемля́чий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | щемля́чий | щемля́ча | щемля́че | щемля́чі |
родовий | щемля́чого | щемля́чої | щемля́чого | щемля́чих |
давальний | щемля́чому | щемля́чій | щемля́чому | щемля́чим |
знахідний | щемля́чий, щемля́чого | щемля́чу | щемля́че | щемля́чі, щемля́чих |
орудний | щемля́чим | щемля́чою | щемля́чим | щемля́чими |
місцевий | на/у щемля́чому, щемля́чім | на/у щемля́чій | на/у щемля́чому, щемля́чім | на/у щемля́чих |