| | |
| щу́ритися – дієслово недоконаного виду |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | щу́ритися, щу́ритись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | щу́рмося, щу́рмось |
| 2 особа | щу́рся | щу́ртеся, щу́ртесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | щу́ритимуся, щу́ритимусь | щу́ритимемося, щу́ритимемось, щу́ритимемся |
| 2 особа | щу́ритимешся | щу́ритиметеся, щу́ритиметесь |
| 3 особа | щу́ритиметься | щу́ритимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | щу́рюся, щу́рюсь | щу́римося, щу́римось, щу́римся |
| 2 особа | щу́ришся | щу́ритеся, щу́ритесь |
| 3 особа | щу́риться | щу́ряться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| щу́рячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | щу́рився, щу́ривсь | щу́рилися, щу́рились |
| жін. р. | щу́рилася, щу́рилась |
| сер. р. | щу́рилося, щу́рилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| щу́рившись |
| | |
| [рідко] | | |
