| юстирува́льний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | юстирува́льний | юстирува́льна | юстирува́льне | юстирува́льні |
| родовий | юстирува́льного | юстирува́льної | юстирува́льного | юстирува́льних |
| давальний | юстирува́льному | юстирува́льній | юстирува́льному | юстирува́льним |
| знахідний | юстирува́льний, юстирува́льного | юстирува́льну | юстирува́льне | юстирува́льні, юстирува́льних |
| орудний | юстирува́льним | юстирува́льною | юстирува́льним | юстирува́льними |
| місцевий | на/в юстирува́льному, юстирува́льнім | на/в юстирува́льній | на/в юстирува́льному, юстирува́льнім | на/в юстирува́льних |