| ізоме́р – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ізоме́р | ізоме́ри |
| родовий | ізоме́ру | ізоме́рів |
| давальний | ізоме́ру, ізоме́рові | ізоме́рам |
| знахідний | ізоме́р | ізоме́ри |
| орудний | ізоме́ром | ізоме́рами |
| місцевий | на/в ізоме́рі | на/в ізоме́рах |
| кличний | ізоме́ре* | ізоме́ри* |