| | |
| імперфективува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | імперфективува́тися, імперфективува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | імперфективува́тиметься | імперфективува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | імперфективу́ється | імперфективу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| імперфективу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | імперфективува́вся, імперфективува́всь | імперфективува́лися, імперфективува́лись |
| жін. р. | імперфективува́лася, імперфективува́лась |
| сер. р. | імперфективува́лося, імперфективува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| імперфективува́вшись |
