| | |
| імунізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | імунізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | імунізу́ймо |
| 2 особа | імунізу́й | імунізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | імунізува́тиму | імунізува́тимемо, імунізува́тимем |
| 2 особа | імунізува́тимеш | імунізува́тимете |
| 3 особа | імунізува́тиме | імунізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | імунізу́ю | імунізу́ємо, імунізу́єм |
| 2 особа | імунізу́єш | імунізу́єте |
| 3 особа | імунізу́є | імунізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| імунізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | імунізува́в | імунізува́ли |
| жін. р. | імунізува́ла |
| сер. р. | імунізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| імунізо́ваний |
| Безособова форма |
| імунізо́вано |
| Дієприслівник |
| імунізува́вши |
