інжене́рно-техні́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | інжене́рно-техні́чний | інжене́рно-техні́чна | інжене́рно-техні́чне | інжене́рно-техні́чні |
родовий | інжене́рно-техні́чного | інжене́рно-техні́чної | інжене́рно-техні́чного | інжене́рно-техні́чних |
давальний | інжене́рно-техні́чному | інжене́рно-техні́чній | інжене́рно-техні́чному | інжене́рно-техні́чним |
знахідний | інжене́рно-техні́чний | інжене́рно-техні́чну | інжене́рно-техні́чне | інжене́рно-техні́чні |
орудний | інжене́рно-техні́чним | інжене́рно-техні́чною | інжене́рно-техні́чним | інжене́рно-техні́чними |
місцевий | на/в інжене́рно-техні́чному, інжене́рно-техні́чнім | на/в інжене́рно-техні́чній | на/в інжене́рно-техні́чному, інжене́рно-техні́чнім | на/в інжене́рно-техні́чних |