| | |
| іритува́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | іритува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | іриту́ймо |
| 2 особа | іриту́й | іриту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | іритува́тиму | іритува́тимемо, іритува́тимем |
| 2 особа | іритува́тимеш | іритува́тимете |
| 3 особа | іритува́тиме | іритува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | іриту́ю | іриту́ємо, іриту́єм |
| 2 особа | іриту́єш | іриту́єте |
| 3 особа | іриту́є | іриту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| іриту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | іритува́в | іритува́ли |
| жін. р. | іритува́ла |
| сер. р. | іритува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| іритува́вши |
