| і́стинний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | і́стинний | і́стинна | і́стинне | і́стинні |
| родовий | і́стинного | і́стинної | і́стинного | і́стинних |
| давальний | і́стинному | і́стинній | і́стинному | і́стинним |
| знахідний | і́стинний, і́стинного | і́стинну | і́стинне | і́стинні, і́стинних |
| орудний | і́стинним | і́стинною | і́стинним | і́стинними |
| місцевий | на/в і́стинному, і́стиннім | на/в і́стинній | на/в і́стинному, і́стиннім | на/в і́стинних |