| їстівни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | їстівни́й | їстівна́ | їстівне́ | їстівні́ |
| родовий | їстівно́го | їстівно́ї | їстівно́го | їстівни́х |
| давальний | їстівно́му | їстівні́й | їстівно́му | їстівни́м |
| знахідний | їстівни́й, їстівно́го | їстівну́ | їстівне́ | їстівні́, їстівни́х |
| орудний | їстівни́м | їстівно́ю | їстівни́м | їстівни́ми |
| місцевий | на/в їстівно́му, їстівні́м | на/в їстівні́й | на/в їстівно́му, їстівні́м | на/в їстівни́х |