абу́зусний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | абу́зусний | абу́зусна | абу́зусне | абу́зусні |
родовий | абу́зусного | абу́зусної | абу́зусного | абу́зусних |
давальний | абу́зусному | абу́зусній | абу́зусному | абу́зусним |
знахідний | абу́зусний, абу́зусного | абу́зусну | абу́зусне | абу́зусні, абу́зусних |
орудний | абу́зусним | абу́зусною | абу́зусним | абу́зусними |
місцевий | на/в абу́зусному, абу́зуснім | на/в абу́зусній | на/в абу́зусному, абу́зуснім | на/в абу́зусних |