| авансува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | авансува́тися, авансува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | авансу́ймося, авансу́ймось | |
| 2 особа | авансу́йся, авансу́йсь | авансу́йтеся, авансу́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | авансува́тимуся, авансува́тимусь | авансува́тимемося, авансува́тимемось, авансува́тимемся |
| 2 особа | авансува́тимешся | авансува́тиметеся, авансува́тиметесь |
| 3 особа | авансува́тиметься | авансува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | авансу́юся, авансу́юсь | авансу́ємося, авансу́ємось, авансу́ємся |
| 2 особа | авансу́єшся | авансу́єтеся, авансу́єтесь |
| 3 особа | авансу́ється | авансу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| авансу́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | авансува́вся, авансува́всь | авансува́лися, авансува́лись |
| жін. р. | авансува́лася, авансува́лась | |
| сер. р. | авансува́лося, авансува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| авансува́вшись | ||