| автентифікува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | автентифікува́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | автентифіку́ймо | |
| 2 особа | автентифіку́й | автентифіку́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | автентифікува́тиму | автентифікува́тимемо, автентифікува́тимем |
| 2 особа | автентифікува́тимеш | автентифікува́тимете |
| 3 особа | автентифікува́тиме | автентифікува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | автентифіку́ю | автентифіку́ємо, автентифіку́єм |
| 2 особа | автентифіку́єш | автентифіку́єте |
| 3 особа | автентифіку́є | автентифіку́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| автентифіку́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | автентифікува́в | автентифікува́ли |
| жін. р. | автентифікува́ла | |
| сер. р. | автентифікува́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| автентифіко́ваний | ||
| Безособова форма | ||
| автентифіко́вано | ||
| Дієприслівник | ||
| автентифікува́вши | ||