автоди́нний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | автоди́нний | автоди́нна | автоди́нне | автоди́нні |
родовий | автоди́нного | автоди́нної | автоди́нного | автоди́нних |
давальний | автоди́нному | автоди́нній | автоди́нному | автоди́нним |
знахідний | автоди́нний | автоди́нну | автоди́нне | автоди́нні |
орудний | автоди́нним | автоди́нною | автоди́нним | автоди́нними |
місцевий | на/в автоди́нному, автоди́ннім | на/в автоди́нній | на/в автоди́нному, автоди́ннім | на/в автоди́нних |