автотехні́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | автотехні́чний | автотехні́чна | автотехні́чне | автотехні́чні |
родовий | автотехні́чного | автотехні́чної | автотехні́чного | автотехні́чних |
давальний | автотехні́чному | автотехні́чній | автотехні́чному | автотехні́чним |
знахідний | автотехні́чний | автотехні́чну | автотехні́чне | автотехні́чні |
орудний | автотехні́чним | автотехні́чною | автотехні́чним | автотехні́чними |
місцевий | на/в автотехні́чному, автотехні́чнім | на/в автотехні́чній | на/в автотехні́чному, автотехні́чнім | на/в автотехні́чних |