| агону́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | агону́ючий | агону́юча | агону́юче | агону́ючі |
| родовий | агону́ючого | агону́ючої | агону́ючого | агону́ючих |
| давальний | агону́ючому | агону́ючій | агону́ючому | агону́ючим |
| знахідний | агону́ючий, агону́ючого | агону́ючу | агону́юче | агону́ючі, агону́ючих |
| орудний | агону́ючим | агону́ючою | агону́ючим | агону́ючими |
| місцевий | на/в агону́ючому, агону́ючім | на/в агону́ючій | на/в агону́ючому, агону́ючім | на/в агону́ючих |
| [рідко] | ||||