а́зимутний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | а́зимутний | а́зимутна | а́зимутне | а́зимутні |
родовий | а́зимутного | а́зимутної | а́зимутного | а́зимутних |
давальний | а́зимутному | а́зимутній | а́зимутному | а́зимутним |
знахідний | а́зимутний | а́зимутну | а́зимутне | а́зимутні |
орудний | а́зимутним | а́зимутною | а́зимутним | а́зимутними |
місцевий | на/в а́зимутному, а́зимутнім | на/в а́зимутній | на/в а́зимутному, а́зимутнім | на/в а́зимутних |