| акредито́вуваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | акредито́вуваний | акредито́вувана | акредито́вуване | акредито́вувані |
| родовий | акредито́вуваного | акредито́вуваної | акредито́вуваного | акредито́вуваних |
| давальний | акредито́вуваному | акредито́вуваній | акредито́вуваному | акредито́вуваним |
| знахідний | акредито́вуваного, акредито́вуваний | акредито́вувану | акредито́вуване | акредито́вуваних, акредито́вувані |
| орудний | акредито́вуваним | акредито́вуваною | акредито́вуваним | акредито́вуваними |
| місцевий | на/в акредито́вуваному, акредито́вуванім | на/в акредито́вуваній | на/в акредито́вуваному, акредито́вуванім | на/в акредито́вуваних |