алюзи́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | алюзи́вний | алюзи́вна | алюзи́вне | алюзи́вні |
родовий | алюзи́вного | алюзи́вної | алюзи́вного | алюзи́вних |
давальний | алюзи́вному | алюзи́вній | алюзи́вному | алюзи́вним |
знахідний | алюзи́вний, алюзи́вного | алюзи́вну | алюзи́вне | алюзи́вні, алюзи́вних |
орудний | алюзи́вним | алюзи́вною | алюзи́вним | алюзи́вними |
місцевий | на/в алюзи́вному, алюзи́внім | на/в алюзи́вній | на/в алюзи́вному, алюзи́внім | на/в алюзи́вних |