амонізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
Інфінітив | амонізува́тися, амонізува́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | амонізува́тиметься | амонізува́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | амонізу́ється | амонізу́ються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
амонізу́ючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | амонізува́вся, амонізува́всь | амонізува́лися, амонізува́лись |
жін. р. | амонізува́лася, амонізува́лась | |
сер. р. | амонізува́лося, амонізува́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
амонізува́вшись |