| амонізува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | ||
| Інфінітив | амонізува́тися, амонізува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | амонізува́тиметься | амонізува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | амонізу́ється | амонізу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| амонізу́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | амонізува́вся, амонізува́всь | амонізува́лися, амонізува́лись |
| жін. р. | амонізува́лася, амонізува́лась | |
| сер. р. | амонізува́лося, амонізува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| амонізува́вшись | ||