| аргументува́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | аргументува́тися, аргументува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | аргументува́тиметься | аргументува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | аргументу́ється | аргументу́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| аргументу́ючись* | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | аргументува́вся, аргументува́всь | аргументува́лися, аргументува́лись |
| жін. р. | аргументува́лася, аргументува́лась | |
| сер. р. | аргументува́лося, аргументува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| аргументува́вшись | ||