асиміля́торний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | асиміля́торний | асиміля́торна | асиміля́торне | асиміля́торні |
родовий | асиміля́торного | асиміля́торної | асиміля́торного | асиміля́торних |
давальний | асиміля́торному | асиміля́торній | асиміля́торному | асиміля́торним |
знахідний | асиміля́торний, асиміля́торного | асиміля́торну | асиміля́торне | асиміля́торні, асиміля́торних |
орудний | асиміля́торним | асиміля́торною | асиміля́торним | асиміля́торними |
місцевий | на/в асиміля́торному, асиміля́торнім | на/в асиміля́торній | на/в асиміля́торному, асиміля́торнім | на/в асиміля́торних |