бабине́ць – іменник чоловічого роду | ||
(окреме місце в церкві для жінок) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | бабине́ць | бабинці́ |
родовий | бабинця́ | бабинці́в |
давальний | бабинцю́, бабинце́ві | бабинця́м |
знахідний | бабине́ць | бабинці́ |
орудний | бабинце́м | бабинця́ми |
місцевий | на/у бабинці́, бабинцю́ | на/у бабинця́х |
кличний | бабинцю́* | бабинці́* |
[розм.] |