безви́мірний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безви́мірний | безви́мірна | безви́мірне | безви́мірні |
родовий | безви́мірного | безви́мірної | безви́мірного | безви́мірних |
давальний | безви́мірному | безви́мірній | безви́мірному | безви́мірним |
знахідний | безви́мірний, безви́мірного | безви́мірну | безви́мірне | безви́мірні, безви́мірних |
орудний | безви́мірним | безви́мірною | безви́мірним | безви́мірними |
місцевий | на/у безви́мірному, безви́мірнім | на/у безви́мірній | на/у безви́мірному, безви́мірнім | на/у безви́мірних |