безвсти́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безвсти́дний | безвсти́дна | безвсти́дне | безвсти́дні |
родовий | безвсти́дного | безвсти́дної | безвсти́дного | безвсти́дних |
давальний | безвсти́дному | безвсти́дній | безвсти́дному | безвсти́дним |
знахідний | безвсти́дний | безвсти́дну | безвсти́дне | безвсти́дні |
орудний | безвсти́дним | безвсти́дною | безвсти́дним | безвсти́дними |
місцевий | на/у безвсти́дному, безвсти́днім | на/у безвсти́дній | на/у безвсти́дному, безвсти́днім | на/у безвсти́дних |
[діал.] |