безвідра́дісний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безвідра́дісний | безвідра́дісна | безвідра́дісне | безвідра́дісні |
родовий | безвідра́дісного | безвідра́дісної | безвідра́дісного | безвідра́дісних |
давальний | безвідра́дісному | безвідра́дісній | безвідра́дісному | безвідра́дісним |
знахідний | безвідра́дісний, безвідра́дісного | безвідра́дісну | безвідра́дісне | безвідра́дісні, безвідра́дісних |
орудний | безвідра́дісним | безвідра́дісною | безвідра́дісним | безвідра́дісними |
місцевий | на/у безвідра́дісному, безвідра́діснім | на/у безвідра́дісній | на/у безвідра́дісному, безвідра́діснім | на/у безвідра́дісних |
[рідко] |