безві́рницький – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безві́рницький | безві́рницька | безві́рницьке | безві́рницькі |
родовий | безві́рницького | безві́рницької | безві́рницького | безві́рницьких |
давальний | безві́рницькому | безві́рницькій | безві́рницькому | безві́рницьким |
знахідний | безві́рницький, безві́рницького | безві́рницьку | безві́рницьке | безві́рницькі, безві́рницьких |
орудний | безві́рницьким | безві́рницькою | безві́рницьким | безві́рницькими |
місцевий | на/у безві́рницькому, безві́рницькім | на/у безві́рницькій | на/у безві́рницькому, безві́рницькім | на/у безві́рницьких |