| безгальмівни́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безгальмівни́й | безгальмівна́ | безгальмівне́ | безгальмівні́ |
| родовий | безгальмівно́го | безгальмівно́ї | безгальмівно́го | безгальмівни́х |
| давальний | безгальмівно́му | безгальмівні́й | безгальмівно́му | безгальмівни́м |
| знахідний | безгальмівни́й, безгальмівно́го | безгальмівну́ | безгальмівне́ | безгальмівні́, безгальмівни́х |
| орудний | безгальмівни́м | безгальмівно́ю | безгальмівни́м | безгальмівни́ми |
| місцевий | на/у безгальмівно́му, безгальмівні́м | на/у безгальмівні́й | на/у безгальмівно́му, безгальмівні́м | на/у безгальмівни́х |