безгні́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безгні́вний | безгні́вна | безгні́вне | безгні́вні |
родовий | безгні́вного | безгні́вної | безгні́вного | безгні́вних |
давальний | безгні́вному | безгні́вній | безгні́вному | безгні́вним |
знахідний | безгні́вний, безгні́вного | безгні́вну | безгні́вне | безгні́вні, безгні́вних |
орудний | безгні́вним | безгні́вною | безгні́вним | безгні́вними |
місцевий | на/у безгні́вному, безгні́внім | на/у безгні́вній | на/у безгні́вному, безгні́внім | на/у безгні́вних |