безжи́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безжи́вний | безжи́вна | безжи́вне | безжи́вні |
родовий | безжи́вного | безжи́вної | безжи́вного | безжи́вних |
давальний | безжи́вному | безжи́вній | безжи́вному | безжи́вним |
знахідний | безжи́вний, безжи́вного | безжи́вну | безжи́вне | безжи́вні, безжи́вних |
орудний | безжи́вним | безжи́вною | безжи́вним | безжи́вними |
місцевий | на/у безжи́вному, безжи́внім | на/у безжи́вній | на/у безжи́вному, безжи́внім | на/у безжи́вних |