| беззапере́чний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | беззапере́чний | беззапере́чна | беззапере́чне | беззапере́чні |
| родовий | беззапере́чного | беззапере́чної | беззапере́чного | беззапере́чних |
| давальний | беззапере́чному | беззапере́чній | беззапере́чному | беззапере́чним |
| знахідний | беззапере́чний, беззапере́чного | беззапере́чну | беззапере́чне | беззапере́чні, беззапере́чних |
| орудний | беззапере́чним | беззапере́чною | беззапере́чним | беззапере́чними |
| місцевий | на/у беззапере́чному, беззапере́чнім | на/у беззапере́чній | на/у беззапере́чному, беззапере́чнім | на/у беззапере́чних |