безкебе́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безкебе́тний | безкебе́тна | безкебе́тне | безкебе́тні |
родовий | безкебе́тного | безкебе́тної | безкебе́тного | безкебе́тних |
давальний | безкебе́тному | безкебе́тній | безкебе́тному | безкебе́тним |
знахідний | безкебе́тний | безкебе́тну | безкебе́тне | безкебе́тні |
орудний | безкебе́тним | безкебе́тною | безкебе́тним | безкебе́тними |
місцевий | на/у безкебе́тному, безкебе́тнім | на/у безкебе́тній | на/у безкебе́тному, безкебе́тнім | на/у безкебе́тних |