безкори́сний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безкори́сний | безкори́сна | безкори́сне | безкори́сні |
родовий | безкори́сного | безкори́сної | безкори́сного | безкори́сних |
давальний | безкори́сному | безкори́сній | безкори́сному | безкори́сним |
знахідний | безкори́сний, безкори́сного | безкори́сну | безкори́сне | безкори́сні, безкори́сних |
орудний | безкори́сним | безкори́сною | безкори́сним | безкори́сними |
місцевий | на/у безкори́сному, безкори́снім | на/у безкори́сній | на/у безкори́сному, безкори́снім | на/у безкори́сних |