| безкорі́нний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | безкорі́нний | безкорі́нна | безкорі́нне | безкорі́нні |
| родовий | безкорі́нного | безкорі́нної | безкорі́нного | безкорі́нних |
| давальний | безкорі́нному | безкорі́нній | безкорі́нному | безкорі́нним |
| знахідний | безкорі́нний | безкорі́нну | безкорі́нне | безкорі́нні |
| орудний | безкорі́нним | безкорі́нною | безкорі́нним | безкорі́нними |
| місцевий | на/у безкорі́нному, безкорі́ннім | на/у безкорі́нній | на/у безкорі́нному, безкорі́ннім | на/у безкорі́нних |