безмилосе́рдний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безмилосе́рдний | безмилосе́рдна | безмилосе́рдне | безмилосе́рдні |
родовий | безмилосе́рдного | безмилосе́рдної | безмилосе́рдного | безмилосе́рдних |
давальний | безмилосе́рдному | безмилосе́рдній | безмилосе́рдному | безмилосе́рдним |
знахідний | безмилосе́рдний, безмилосе́рдного | безмилосе́рдну | безмилосе́рдне | безмилосе́рдні, безмилосе́рдних |
орудний | безмилосе́рдним | безмилосе́рдною | безмилосе́рдним | безмилосе́рдними |
місцевий | на/у безмилосе́рдному, безмилосе́рднім | на/у безмилосе́рдній | на/у безмилосе́рдному, безмилосе́рднім | на/у безмилосе́рдних |
[рідко] |