бе́змінний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | бе́змінний | бе́змінна | бе́змінне | бе́змінні |
родовий | бе́змінного | бе́змінної | бе́змінного | бе́змінних |
давальний | бе́змінному | бе́змінній | бе́змінному | бе́змінним |
знахідний | бе́змінний | бе́змінну | бе́змінне | бе́змінні |
орудний | бе́змінним | бе́змінною | бе́змінним | бе́змінними |
місцевий | на/у бе́змінному, бе́зміннім | на/у бе́змінній | на/у бе́змінному, бе́зміннім | на/у бе́змінних |