безнабі́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безнабі́рний | безнабі́рна | безнабі́рне | безнабі́рні |
родовий | безнабі́рного | безнабі́рної | безнабі́рного | безнабі́рних |
давальний | безнабі́рному | безнабі́рній | безнабі́рному | безнабі́рним |
знахідний | безнабі́рний | безнабі́рну | безнабі́рне | безнабі́рні |
орудний | безнабі́рним | безнабі́рною | безнабі́рним | безнабі́рними |
місцевий | на/у безнабі́рному, безнабі́рнім | на/у безнабі́рній | на/у безнабі́рному, безнабі́рнім | на/у безнабі́рних |