безнапа́сний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безнапа́сний | безнапа́сна | безнапа́сне | безнапа́сні |
родовий | безнапа́сного | безнапа́сної | безнапа́сного | безнапа́сних |
давальний | безнапа́сному | безнапа́сній | безнапа́сному | безнапа́сним |
знахідний | безнапа́сний, безнапа́сного | безнапа́сну | безнапа́сне | безнапа́сні, безнапа́сних |
орудний | безнапа́сним | безнапа́сною | безнапа́сним | безнапа́сними |
місцевий | на/у безнапа́сному, безнапа́снім | на/у безнапа́сній | на/у безнапа́сному, безнапа́снім | на/у безнапа́сних |
[діал.] |