безнаря́дний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безнаря́дний | безнаря́дна | безнаря́дне | безнаря́дні |
родовий | безнаря́дного | безнаря́дної | безнаря́дного | безнаря́дних |
давальний | безнаря́дному | безнаря́дній | безнаря́дному | безнаря́дним |
знахідний | безнаря́дний, безнаря́дного | безнаря́дну | безнаря́дне | безнаря́дні, безнаря́дних |
орудний | безнаря́дним | безнаря́дною | безнаря́дним | безнаря́дними |
місцевий | на/у безнаря́дному, безнаря́днім | на/у безнаря́дній | на/у безнаря́дному, безнаря́днім | на/у безнаря́дних |