безні́гтий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | безні́гтий | безні́гта | безні́гте | безні́гті |
родовий | безні́гтого | безні́гтої | безні́гтого | безні́гтих |
давальний | безні́гтому | безні́гтій | безні́гтому | безні́гтим |
знахідний | безні́гтий | безні́гту | безні́гте | безні́гті |
орудний | безні́гтим | безні́гтою | безні́гтим | безні́гтими |
місцевий | на/у безні́гтому, безні́гтім | на/у безні́гтій | на/у безні́гтому, безні́гтім | на/у безні́гтих |